Блог викладача англійської мови : лютого 2016

Відповідно до Указу Президента України від 11 лютого 2004 року №180/2004, 15 лютого в Україні відзначається День вшанування учасників бойових дій на території інших держав. Цього дня ми віддаємо шану всім тим, хто з честю та гідністю виконав свій військовий обов’язок у різний час, у різних державах.

Після закінчення Другої Світової війни війська СРСР брали участь у 24 локальних війнах і збройних конфліктах на території 16 іноземних держав. Наймасштабнішою, довгою та трагічною була війна в Республіці Афганістан. 10 років – з 25 грудня 1979 року по 15 лютого 1989 року. Саме тому цей день був приурочений до річниці виведення радянських військ з Афганістану.

Війна в Афганістані тривала майже 10 років і вимагала величезних матеріальних і людських жертв. Нікого з нас не можуть залишити байдужими страшні цифри:

Ø кожний четвертий із майже 600 тисяч військовослужбовців, які брали участь у бойових діях в Афганістані, - наші співвітчизники (160 000),

Ø під час афганської війни загинули понад 15 тисяч солдатів, більш ніж чотири тисячі загиблих – українці (за офіційними даними),

Ø неофіційна статистика: 140 000 убито, 350 000 поранено,

Ø поранення отримали більше 8 000 українців, з них 4 687 повернулися додому інвалідами,

Ø точне число загиблих у війні афганців невідоме. Наявні оцінки коливаються від 1 до 2 млн. чоловік.

Ø із 72 осіб, удостоєних за роки «афганської» війни звання Герой Радянського Союзу, є 11 українців.

По-різному оцінюють зараз події тих років. Для нас це події, які відбувалися в іншій державі, але учасниками яких були наші батьки, родичі, земляки. І тому для них і для нас Афган - страшна пам’ять, страшної війни.

Війна в Афганістані 1979-1989рр. Історична довідка.

Афганістан завжди був однією з найбідніших країн світу. Це було зумовлено географічним розташуванням країни, рельєфом місцевості (80% території — гори та безводні пустелі), а також особливостями релігійної свідомості афганських племен.

Афганці здавна сповідують іслам ханіфістського напрямку, особливістю якого є аскетизм і консерватизм повсякденного життя. Традиційно панівною елітою в афганському суспільстві були вожді пуштунських племен, верхівка духовенства, багаті землевласники, купці та нечисленний офіцерський корпус. Значна роль військовиків в Афганістані була звичною для азіатської країни.

Король Захір-Шах наприкінці 50-х років дозволив великій групі офіцерів афганської армії навчатись у радянських академіях. Саме офіцери, які повернулись із СРСР, були першими комуністами, що прагнули захопити владу і здійснити соціальні перетворення.

Утворилося два угруповання — комуністів та ісламістів. Комуністам із допомогою радянських спецслужб вдалося в 1978 році здійснити військовий переворот. Відразу потуга їхніх радикальних перетворень зіштовхнулась із запеклим спротивом ісламістів, що не бажали коритися кабульським "реформаторам", вони оголосили себе істинними захисниками мусульманських цінностей.

У вересні 1979 року до влади в результаті двірцевого перевороту прийшов тиран Хафізулла Амін. Його репресивна політика не влаштовувала основну масу афганців. У країні спалахнула громадянська війна, що загрожувала самому існуванню комуністичного уряду.

Рішення про введення радянських військ до Афганістану було ухвалене 12 грудня 1979 року. Офіційною метою введення було запобігання загрозі іноземного військового втручання.

У конфлікті брали участь збройні сили уряду Демократичної Республіки Афганістан з одного боку і озброєна опозиція (моджахеди, або душмани) — з іншою. Боротьба велася за повний політичний контроль над територією Афганістану.

25 грудня 1979 року були введені десантні частини в Баграм, Кабул та інші великі міста, а згодом вони втяглися у бойові дії по всій території. Присутність чужоземних військ викликали стихійний опір народу. Пік бойових дій припав на 1984 -1985 роки.

14 квітня 1988 року за посередництва ООН в Швейцарії міністрами закордонних справ Афганістану і Пакистану підписані Женевські угоди про політичне врегулювання ситуації в ДРА. Радянський Союз зобов'язався вивести свій контингент в 9 місячний термін, починаючи з 15 травня; США і Пакистан, зі свого боку, повинні були припинити підтримувати моджахедів.

Відповідно до угод, виведення радянських військ з території Афганістану почалося 15 травня 1988 року. 15 лютого 1989 року з Афганістану повністю виведені радянські війська.