До Міжнародного дня прав людини

День прав людини (Human Rights Day) —  міжнародне свято, що відзначається 10 грудня за пропозицією Генеральної асамблеї ООН, знаменуючи річницю ухвалення Асамблеєю Загальної декларації прав людини в 1948 році.

Європейська конвенція з прав людини

Історія прав людини

План проведення Тижня історії

Розглянуто на засіданні

МО суспільно-гуманітарного циклу

Протокол № _____ від ___ __________ 2015р.

Голова МО ____________ Ладиженська С.В.

План проведення Тижня історії

в ДНЗ «Одеський центр професійно-технічної освіти»

(7.12 – 11.12. 2015 р.)

Дата	Час	Зміст
7 грудня	8.15	1. Відкриття тижня історії. Ознайомлення зі змістом тижня. Проведення історичної вікторини.
	Протягом дня	2. Оформлення виставки історичної літератури, учнівських робіт, рефератів
8 грудня	12.10	День Всесвітньої історії. Гра «LG- Еврика» на тему «Українці, які змінили світ»
9 грудня	8.15	День історії України. Усний журнал «Цікаві факти з історії України». Історичні загадки.
	13.50	Конкурс віршів про Україну
10 грудня	8.15	«Міжнародний День прав людини». Інформаційна хвилинка «Наші права та обов’язки» Конкурс письмових повідомлень, презентацій «Права людини в різні історичні часи»
11 грудня	12.10	День історії рідного міста. Конкурс-презентація проектів «Одеса – моє рідне місто»

Відповідальний: Волошина О.І.

                                                                                                                     

«З присвятою замордованим голодом…»

Згадайте нас – бо ми ж колись жили. Зроніть сльозу і хай не згасне свічка … 

В історії України існують і світлі і, нажаль, чорні, трагічні  сторінки. Сторінки, які примушують стискатися людські серця. Одна з найстрашніших  таких сторінок – Голодомор 1932-1933 років, який призвів до небачених безневинних  жертв.

28 листопада 2015 року вiдповiдно до Указу Президента України «Про заходи у зв’язку з Днем пам’ятi жертв голодоморiв» вiд 13 листопада 2015 року в усiх населених пунктах України вiдбудуться заходи до Дня пам’ятi жертв голодоморiв. Цей день присвячений пам'яті мільйонів українських селян, які загинули мученицькою смертю від голоду, заподіяного сталінським режимом у 1932-1933 роках. Пам'яті українських сіл і хуторів, які щезли з лиця землі після найбільшої трагедії XX століття.

Голодомор – це  масовий голод, що охопив всю територію Української РСР та Кубані у 1932–1933 роках і спричинив величезні людські жертви. Масове голодування почалося в грудні 1931 року і тривало до вересня 1933. 22 місяці народ страждав, мучився, вмирав.

Моторошно подумати, але навесні 1933 року, коли настав пік голоду, на Україні щодня вмирало голодною смертю 25 тис. чоловік, щогодини – 1 тисяча, щохвилини – 17. Голод забрав протягом 1932-33 років, за різними підрахунками, від 7 до 10 мільйонів людських життів.

Жахливо навіть через 82 роки ступати болючими стежками страшної трагедії, яка розігралася на благословенній землі квітучого українського краю.

Складовими політики Голодомору  були: насильне вилучення всіх продовольчих припасів у селян, закон  ”Про п’ять колосків”, за яким засуджували навіть дітей, які збирали колоски пшениці на полях; блокада мешканців окремих територій та всієї України.

У той час, як від голоду помирали мільйони українців, влада вивозила зерно за кордон, на повну потужність працювали спиртзаводи, які переробляли зерно на горілку, що йшла на експорт.

Голодне лихоліття найболючіше вразило дітей, – вони виявилися найменш захищеними. Смертність дітей сягала 50 відсотків загальної кількості померлих.

Голод 1932-33 років чорніє великою плямою на демографічній карті України, втрат від цього ще не вдалося повернути – ні матеріальних, ні тим більше людських. Мільйони людей, які загинули у 1932-33 роках голодною смертю, не можуть безслідно розчинися у часі і просторі. Про них пам’ятатимемо ми, хто вижив, їх діти та онуки. Пам’ять про Голодомор має бути вічною, як реквієм, як пересторога всім сущим на Землі.»

 «Коли ми відчуємо, що пережили ті люди, то збагнемо, де коріння сьогоднішніх проблем. Людина, яка зрозуміє великий біль іншої людини, не буде цинічною. Наше суспільство деградоване, у ньому стільки фальші... І коли воно зрозуміє, що ж сталося в 33-му, то буде думати: що слід робити для того, щоб цей жах не повторився».- така думка Валентини Борисенко, дослідниці Голодомору, доктора історичних наук.

 Радянська влада замовчувала факт голоду. Жодної офiцiйної згадки про цю жахливу трагедiю не було зроблено. Офiцiйно голоду не було. Навiть такого слова в офiцiйних документах не вживалося. Масовi смертнiсть i опухання у владних документах називали — «продовольчими труднощами». Дiї влади з приховування фактiв голоду пiдтверджують злочинну сутнiсть полiтики сталiнського тоталiтарного режиму з органiзацiї Голодомору. У сiчнi 1933 року Нарком закордонних справ СРСР М.Литвинов зробив спецiальну заяву про вiдсутнiсть голоду в країнi. Режим вiдмовився вiд зовнiшньої допомоги. Тим не менш, деякi захiднi журналiсти, якi побували за залiзною завiсою тоталiтаризму та українські діячі культури публiкували репортажi про злочин, доносили свiтовi про те, що там дiється насправдi.

Це британський журналiст Малколм Маґґерiдж, Ґарет Джоунз, митрополит Української греко-католицької церкви Андрій Шептицький, президент Ради Лiги Нацiй Йоган Людвiґ Мовiнкель,  Американський журналiст та iсторик Вiльям Генрi Чемберлин, український письменник Улас Самчук, Василь Барка та багато інших. Цих небайдужих людей називають «Люди правди». «Люди Правди. Щоб свiт знав!» — є гаслом цьогорiчної кампанiї.

В серпні цього року в столиці США,  в центрі  Вашингтона, було встановлено меморіал жертвам Голодомору 1932-1933 років в Україні.

Пройдуть роки, минуть десятиліття, а трагедія 1933 року все одно хвилюватиме серця людей. І тих, кого вона зачепила своїм чорним крилом, і тих, хто народився після тих страшних років. Вона завжди буде об'єднувати всіх живих одним спогадом, одним сумом, однією надією. Адже й досі у сни селян приходять ці похмурі тіні, ще й досі кровоточать роз'ятрені серця, болить душа, що звідала горя до краю.

Щороку в Українi у четверту суботу листопада на пам’ять про тих людей, якi померли з голоду, запалюють свiчки. Цього року 28 листопада 2015 року о 16 годинi Україна схилить голови у загальнонацiональнiй хвилинi мовчання на знак вшанування всiх убитих голодом. Із настанням темряви засвітіть і поставте свічку на підвіконня так, щоб її було видно знадвору. Цей вогник символізуватиме нашу скорботу і пам’ять про мільйони загублених життів співвітчизників.

Зроніть сльозу. Бо ми не мали сліз.

Заплачте разом, а не наодинці.

Зроніть сльозу за тими, хто не зріс,

Що мали зватись гордо – українці.

Заплачте ! Затужіть ! Заголосіть !

Померлі люди стогнуть з тої днини,

Й благають: українці донесіть

Стражденний біль голодної країни.

Згадайте нас – бо ми ж колись жили.

Зроніть сльозу і хай не згасне свічка !

Ми в цій землі житами проросли,

Щоб голоду не знали люди вічно.

(Ніна Виноградська)

З метою гідного вшанування загиблих від геноциду Українського народу, вчиненого тоталітарним сталінським режимом, поглиблення знань учнів про Голодомор як геноциду Українського народу, його причини, перебіг і наслідки, виховання здатності кожної людини на скорботу і пам'ять про мільйони загублених життів співвітчизників, згідно плану виховної роботи в ДНЗ «Одеський центр професійно-технічної освіти» в рамках проведення тижня пам’яті жертв голодоморів  25 листопада 2015 року було проведено тематичну лінійку “З присвятою замордованим голодом…”. Тематичну лінійку підготували і провели учні чергової групи №9 під керівництвом майстра виробничого навчання та викладача історії.

Ключові слова: навчання, піти вчитися, професійна освіта, професія, що користується попитом, обрати професію, для абітурієнтів, навчальні заклади

За матеріалами:

http://pedpresa.ua/142792-urok-pam-yati-z-prysvyatoyu-zamordovanym-golodom-rekomendatsiyi-mon.html

http://holodomor33.org.ua/

Пам'ятки учням

Як писати реферат

1.     Визначити адресата і мету спілкування.

2.     Дібрати відповідну літературу.

3.     Опрацювати дібрані джерела з робочими стислими помітками, закладками в книжці.

4.     Скласти план відповідно до обсягу реферату (його пункти розкриваються приблизно на однаковій кількості сторінок).

5.     Оформити яскравий, привабливий вступ.

6.     Дати перелік основних висновків, узагальнень та рекомендацій.

7.     Оптимальний обсяг реферату - 10-12 друкованих сторінок. Такий реферат потребує для усного викладу перед аудиторією 10-15 хв.

8.     Під час усного виступу краще розповідати, а не читати реферат. Для цього скласти розгорнутий план-конспект на 2-4 сторінки.

9.     Під час добору мовних засобів для написання реферату необхідно враховувати особливості наукового стилю. 

Опорні фрази при веденні дискусії

v Я вважаю … На мою думку…

v З радістю погодився б з вами, однак…

v Розумію вас, але треба врахувати, що…

v Так, але…

v Я з вами частково згоден, але …

v Дозвольте заперечити …

v Це не має значення …

v Я поважаю вашу думку, але …

Пам'ятка з використання карти як історичного джерела

1.     Займіть позицію біля карти так, щоб не заступати природне освітлення.

2.     Запам'ятайте, що коли ви стоїте навпроти карти, вгорі буде північ, внизу —південь, зліва — захід, справа — схід.

3.     Навчіться читати легенду карти — її умовні позначення. При всій різноманітності карт однотипні факти, події, явища — кордони та столиці, райони повстань, напрямки головних ударів і місця битв тощо — зображуються на них схожими позначками.

4.     Зверніть увагу на написи, діаграми, таблиці, портрети, рисунки, які є на карті, і ви зрозумієте, що є резон у твердженні «Карта — це державна шпаргалка».

5.     Працюючи з контурною картою, користуйтеся кольоровими олівцями, робіть умовні позначення.

6.     На дрібномасштабних картах окремі позначки робіть шифрами, які включайте в умовні позначення, це впливатиме на естетику виконаної вами роботи.

Як скласти розповідь за малюнком?

1.     Уважно розглянули малюнок, прочитати надпис до малюнка .

2.     Поміркувати над темою малюнка.

3.     Скласти план розповіді.

4.     Вказатичас час, місце подій.

5.     Розказати про людей, що зображені на малюнку.

6.     Описати предмети, що зображені на  малюнку.

7.     Зробити висновок, висловити своє ставленя до зображеня .

Як підготувати інтерв'ю

1.     Продумати заздалегіть питаня .

2.     Сформулювати питаня так,щоб віповіді на них розкривали найбільш цікаве в людині, донесли до читача (слухача) значення факту.

3.     Правдиво й точно записати сказане, дати, прізвища, цифрово дані.    

Як підготувати репортаж ?

  Репортаж - розповідь очевидця,свідка,учасники подій.

 Мета: відтворити повну картину подій, щоб читач (слухач) міг наочно уявити собі,як подія відбулася, стати нібито її очвидцем.

1.     Добре матеріал

2.     Відібрати найсуттєвіше, найголовніше .

3.     Прагнути до об'єктивності.

4.     Показати свою позицію до питань, що розкриваються в репортажі.

5.     Описувати виразно, живо. 

Як аналізувати історичний документ?

Визначити:

1.     Хто автор документа? Чиї інтереси він захищае?

2.     Коли написаний документ? Як могли вплинути на автора документа історичні події чи загальна ситуація в цей період?

3.     Документ первинний (запис очевидця, учасника події) чи  вторинний (коментар чи переказ про подію з уст дослідника).

4.     Відокремити в документі факти й коментарі та проаналізувати їх окремо. 

5.     Про що розповідається у документі? Яка сторона поддії замовчується?

6.     Де відбувалася подія, про яку йдеться у документі?Зякою місцевістю вона пов'язана?

Як скласти історичний портрет?

План

1.     Історичні умови, в яких формувалася особистість  історичної постаті.

2.     Походженя. Біографічні дані.

3.     Особисті якості історичного діяча та умови їх формування.

4.     Навколишнє суспільне середовище. Інтереси якої верстви суспільства виражав діяч.

5.     Цілі діяльності та можливісті їх досягнення.

6.     Засоби досягнення мети.

7.     Основні результати діяльності історичної особи, ставлення до неї сучасників.

8.     Значення діяльності особистості для регіону, країни, світу.

9.     Оцінка діяльності особистості в сучасній науці.

10. Ваше ставлення до цієї історичної особи як людини та історичного діяча.

11. Яку особу сьогодення ви могли б поставити в один ряд з нею? Чому?

Як скласти твір – роздум?

1.     План

2.     Вступ.

3.     Теза (основна думка твору).

4.     Факти і роздуми щодо тези.

5.     Висновок.

Сформулюйте тезу.

Доберіть доводи істинності чи помилковості тези(факти з життя, з літератури, зі спогадів сучасників, свої спостереження).

Сформулюйте висновки.

Як скласти розповідь?

Мета: розкрити важливу подію в історії, в житті історичного діяча,

План

1.     Зав’язка-факт, з якого починається подія.

2.     Кульмінація- момент найбільшого напруження в розвитку події.

3.     Розв’язка- заключна дія, результат події.

4.     Значення події для подальшого розвитку історії

Як скласти конспект?

Конспект - стислий, систематичний, послідовний, зв’язний виклад змісту параграфа, розділу книжки, лекції, повідомлення, доповіді.

План-конпекта – спочатку складаеться план тексту, а потім на окремі пункти ніби нарощується інформація.

Тематичний план-короткий виклад  даної теми , що розкривається за кількома джерелами.

Текстуальний конспект – своєрідний монтаж цитат із текстів, що  опрацьовуються.

Вільний конспект – включає в себе як цитати, так і власні формулювання.

1.     Прочитати текст, з’ясувати зміст тексту в цілому.

2.     Розділити текст на окремі блоки (відносно самостійні частини).

3.     Проаналізувати кожну частину, виділити головне, другорядне

4.     Записати основні положення та ідеї тексту або почутої інформації.

Як оцінювати історичні факти?

1.     За яких історичних обставин відбувається конкретний історичний факт?

2.     Які події безпосередньо йому передують (передумово)?

3.     Який розвиток мав цей факт?

4.     Які групи людей були в ньому задіяні (рушійні сили)?Якими мотивами(причинами)це було викликано?

5.     Яку роль у ньому відігравали конкретні особи? Якими мотивами це було викликано?

6.     Який вплив цей факт на інші галузі людського життя?

7.     Як він вплинув на подальший розвиток (наслідки)?

8.     Чи був можливим інший перебіг події?

9.     Як би ви поводилися  в цій ситуації?

10. Чи можливе повторення цього факту?За яких умов?

Як скласти відгук?

Відгук-документ, який містить висновки уповноваженої особи(або кількох осіб) чи установи щодо запропонованих на розгляд вистави, творів мистецтва, рукописних робіт та інше . Реквізити:

1.     Назва виду документа.

2.     Заголовок

3.     Текст, який містить: вступ; короткий виклад основних положень роботи, що аналізується : виклик з пропозиціями, оцінкою й критичними зауваженнями.

4.     Підпис

5.     Дата

Як скласти рецензію ?

Рецензія- критичний відгук (дає аналіз та оцінку ) на художній твір , друковану  наукову працю та інше .

Реквізити:

1.     Назва виду документа .

2.     Заголовок, якій містить назву рецензованої  роботи, прізвище та ініціали її автора, рік публікації, видавництво.

3.     Текст, що складається  з двох частин: короткий виклад змісту роботи, що аналізується; виклад з пропозиціями, оцінкою і критичними зауваженнями.

4.     Підпис.

Аналіз картини.

1.     Як називається картина?

2.     Хто є її автором? Що ви знаєте про його творчість?

3.     До якого жанру живопису належить?

4.     Опишіть картину:

5.     Що на ній зображено ( на передньому плані, на задньому, ліворуч, праворуч, чому саме так, а не інакше)?

6.     Які художні засоби  і кольори використав художник? Чому саме такі?

7.     Чи є тут зображення людей? Як вони зображені?

8.     Як ви вважаєте, яка гловна ідея цього твору? Що хотів показати автор?

9.     Які думки та почуття викликає у вас  ця картина?

Пам'ятка вивчення повсякденності

1.     Вплив навколишнього середовища на спосіб життя людини.

2.     Що визначало долю людини, її інтереси й життя?

3.     Роль церкви в житті суспільства.

4.     Будні і свята села і міста.

5.     Ставлення до війни.

6.     Житло, домашнє начиння, їжа, одяг людини. 

7.     Особливості етикету.

8.     Ритм життя в певну епоху.

9.     Як здійснювався зв'язок між людьми, містами й державами, як розширювались уявлення про світ?

10. Визначте спільне й відмінне у традиціях, етикеті у той час і в наші дні.

План характеристики архітектурної пам'ятки

1.     Назва архітектурної пам'ятки.

2.     Вигляд архітектурної пам'ятки.

3.     Призначення пам'ятки.

4.     Час створення і місце будування.

5.     Держава, в якій створено архітектурну пам'ятку.

6.     Замовник або ініціатор створення.

7.     Автор (архітектор).

8.     Матеріал для будівництва.

9.     Основні компоненти споруди.

10. Споруда поодинока чи збудована в ансамблі? Споруди, які входять до ансамблю.

11. Види мистецтва, використані у споруді.

12. Значення цієї пам'ятки архітектури для історії та культури країни, в якій вона побудована..

Як сформувати історичні поняття

1.     Створіть цілісну картину історичного явища, у якому відбито всі істотні ознаки явища.

2.     Виділіть істотні ознаки явища.

3.     Визначте термін, що закріплює дане поняття.

4.     Випишіть значення терміна зі словника.

5.     Виконайте завдання з використанням нового поняття, вживання нового терміна.

6.     Виробіть уміння оперувати новими поняттями застосовувати його для пізнання нового історичного матеріалу або для аналізу його з нових точок зору. 

Як аналізувати історичну подію

1.     Коли відбулася дана подія?

2.     Назвіть територію чи країну, в якій вона відбулася?

3.     Які історичні обставини зумовили її?

4.     Який розвиток вона отримала надалі?

5.     Які соціальні верстви (групи) були основними учасниками події?

6.     Роль у події історичної особи (якщо така була)?

7.     Який слід залишила в історії регіону, країни, світу?

8.     Подія була випадковою чи закономірним явищем?

9.     Як би повелися ви за таких умов?

10. Ваша оцінка події.

Як скласти історичний портрет

Де і коли він народився? 

1.     Де і в яких умовах жив, зростав, виховувався? Як формувалися його погляди?

2.     Особисті якості й риси характеру. Як особисті якості діяча впливали на його діяльність? Які з його особистих якостей вам подобаються, а які ні?

3.     Діяльність історичного діяча. Охарактеризуйте основні справи його життя. Які успіхи й невдачі були в його справах? Які верстви населення підтримували його діяльність, а які — ні та чому?Хто були його друзі, а хто вороги та чому? Якими були наслідки його діяльності: для сучасників; для нащадків? 3а що людство вшановує цю людину?

Визначення суті історичних явищ та подій, їх причини та значення

1.                Уважно прочитайте текст.

2.                Визначте причини певного суспільного явища.

3.                Визначте етапи його розвитку.

4.                Визначте характерні риси кожного етапу.

5.                Визначте чинники, які обумовили кожен з цих етапів.

6.                Визначте наслідки кожного етапу.

7.                Визначте суть явища.

8.                Визначте історичне значення цього суспільного явища.

Як складати план

1.                Уважно прочитати назву теми плану, текст параграфа і відібрати тільки той матеріал, котрий висвітлює тему плану.

2.                З'ясувати зміст матеріалу в цілому.

3. Визначити характер викладу матеріалу (сюжетний, пояснювальний, конспективний), з'ясувати завдання вивчення матеріалу, щоб врахувати це при складанні плану.

4.                Залежно від виду плану обрати один з визначених шляхів; якщо план простий, розділити текст на завершені за змістом частини, визначити в них головну думку, чітко, ясно, конкретно сформулювати їх і записати; якщо план розгорнутий, порівняти головні думки між собою і записати у вигляді основних пунктів, знайти положення, яке пояснює, висвітлює головні думки, записати їх у вигляді підпунктів

 Джерело: http://jdazoh-istoria.blogspot.com/p/blog-page_28.html