Внаслідок розбіжності, яка існує між Григоріанським (світським) та Юліанським (церковним
православним) календарем, українці святкують Новий рік двічі в році: офіційне
святкування Нового року припадає на 1 січня, а 14 січня, яке залишилося в
народній традиції важливою складовою прадавнього календарного обрядового циклу
українців, сьогодні носить назву Старого Нового року.
Свято Маланки
За стародавнім міфом, окрім сина, у всеєдиного Лада, вірного
побратима бога Місяця, була донька, яку всі називали Миланкою, бо вона була
така мила й чарівна.
Одного разу коли князь-Місяць був на полюванні, лютий змій
викрав із срібного терема Миланку й запроторив у підземне царство. Визволив її
славний богатир Безпальчик-Васильчик і з нею одружився. Ось чому після Щедрого
Вечора святкують Василя, у жертву приносять свиню, яка вважається місячною
твариною.
У цей день дівчата
ворожать. Переважно
так само, як на «Андрія». Бігають попід вікна слухати, питаються прохожих
чоловіків: «Дядьку, як вас звати?», кидають через хату чоботи - куди впаде
чобіт носком, туди й заміж вийде...
Чародійна ніч...
Серед нашого народу існує поетичне повір'я, що новорічна ніч
для віруючих людей «розкриває небо, і вони можуть просити у святих все, що їм
забагнеться: перетворення води на вино, каменя - на хліб, глини - на мідь».
Народні прикмети
Окрім ворожіння, в ніч на Старий Новий рік люди намагалися
завбачувати прикмети. Ось деякі з них:
- якщо ніч проти Нового року тиха і ясна, буде щасливий рік не тільки для людей, а й для худоби;
- якщо сонце високо зійде, увесь рік буде щасливим, а особливо добрим буде врожай садовини;
- якщо іній рясно вкриває всі дерева, буде врожай на зернові та гарний медозбір;
- якщо падає м'який сніг - на врожай, а коли тепло, то літо буде дощовим;
- який перший день у Новому році, то й рік буде такий;
- якщо на Меланії відлига, то чекали теплого літа.
Література:
О. ВОРОПАЙ «Звичаї нашого народу»
Немає коментарів:
Дописати коментар