23 серпня в Україні відзначається велике державне свято — День прапора України.
Державний
Прапор – один з трьох офіційних державних символів, що символізують суверенітет
держави. Це стяг правильної геометричної (частіше прямокутної) форми із
спеціальним забарвленням. Кольори прапора відбивають національні традиції, які
ідентифікують певну територію протягом тривалого історичного періоду. Опис
державного прапора фіксується в законодавчому порядку, здебільшого в
конституції. Традиційно прапори країн світу мають прямокутну форму, виключенням
є тільки прапор Непалу. Прапори Ватикану й Швейцарії квадратні. Вивченням
прапорів займається наука вексилологія.
Походження сучасного
прапора бере витоки ще з доісторичних часів. Для успішного полювання на великих
тварин люди об'єднувались у групи і вибирали
ватажка, який повинен був розумно управляти ними. Цікавим є те, що прототип
першого прапора, який називається «вексилоїд» виступав як один із символів
влади такого ватажка. Для того, щоб відрізнятись від решти, та в знак довіреної
йому влади, цей лідер носив спеціальний головний убір та тримав довгу
обдекоровану палицю—жезл, на вістрі якого містився його родовий символ, інколи
для декорації до нього добавляли шматочки тканин. Коли виникала необхідність
зібратись всім разом, чи при появі загальної небезпеки, такий жезл виконував ще
й іншу функцію. Видимий здалеку, він вказував на місце збору. А пізніше, під
час бою з ворогом, вістря такого прото-прапора вказувало на напрямок атаки.
Продовження історії
розвитку прапора відбулось в часи Стародавнього Китаю, коли там винайшли
технологію виготовлення шовку - прапор отримав такий зовнішній вигляд, яким ми
його знаємо сьогодні. Для різних сигнальних функцій почали використовувати
прапор — шматок шовкової тканини, прикріпленої до жердини, полотнище такого
прапора було більш видиме з великої відстані, до того ж його легше було носити.
З Китаю такий прапор поширився до Монголії, Японії, Індії, Персії,
Південно-східньої Азії, Стародавньої Греції, згодом до Римської Імперії та
Європи.
У середні віки прапори
використовувались в якості символів для численних знатних родів, монархій та
князівств, виробничих гільдій, міст, релігійних утворень, військами - для
ідентифікації на полі бою та подавання тактичних команд. У мореплавстві прапор
застосовувався для різноманітних сигнальних систем, вказував на національну
приналежність судна. Це стало юридичною нормою. В процесі свого розвитку
прапори, що використовувались на кораблях еволюціонували зрештою на
військово-морські та національні прапори, що існують сьогодні.
З появою централізовані
армії, прапори перетворились в засіб ідентифікації не лише національної
приналежності військових, але й були символами окремих військових формувань.
Національний прапор та прапор військового підрозділу став потужним джерелом
виховання почуття патріотизму та підняття військового духу. Військові прапори
перетворились в об'єкти захоплення та захисту. То ж, прапори військових
підрозділів почали несли в собі підвищену особисту небезпеку для тих, хто їх
носив. Через це під час Першої Світової Війни військові прапори забрали з поля
битви. З тих пір прапори військових підрозділів використовують лише під час
церемоній.
Етнічний прапор - це
прапор, що є символом певного народу або етнічної групи., використовуються
національно-культурними організаціями та національно-визвольними рухами. Вони
можуть бути ідентичними прапорам національних автономій цих народів, їхніх
історичних держав або районів їхнього проживання, а після здобуття незалежності
- ставати державними прапорами.
В усі віки і в усіх
народів державний прапор був однією з найвищих і шанованіших святинь. Прапор
символізував єдність земель і племен; консолідував міста і краї в державу, а
духовно й історично близькі етноси – в націю. Під прапором воїни вирушали в
похід, з прапором виступали на захист своєї батьківщини, прапор символізував
стабільність держави й урочистість всенародних подій і свят. Заради цього
клаптика тканини люди віддавали своє життя. Гідність прапора захищається як в самій
країні, так і за її межами. Зневага до прапора розглядається як посягання на
честь нації та держави і є злочином.
Державний
Прапор України – стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і
жовтого кольору. Значення цих кольорів на прапорі традиційно трактують як
поєднання чистого, мирного безхмарного неба, що простягнулося над жовтим
кольором хлібного лану – символу мирної праці і достатку.
Жовто-блакитні барви також мають давню історію. Синій
здавна символізує чисте, мирне небо, а жовтий — символ праці і достатку — це
колір хлібного лану. Жовтий і синій кольори є поєднанням головних символів
життя — золотого сонця у синьому космосі. Це вогонь і вода, чоловіче та жіноче
начала. Сполучення синього та жовтого кольорів — одне з найдавніших серед
сучасних національних прапорів усіх континентів. У Київській Державі
його використовували ще до прийняття християнства. У др. пол. ХІІІ ст. з’явився герб Галицько-Волинського князівства - золотий
лев в синьому полі. Жовто-блакитними
кольорами обрамлялися герби майже всіх міст Київщини й України. З XVIII ст. полкові й сотенні козацькі прапори Війська
Запорозького вироблялися з блакитного полотнища, на якому жовтою фарбою
наносився хрест, зорі, зброя, постаті святих. Жовто-блакитний прапор був символом боротьби
за національні й соціальні права українського народу, у ньому втілені віковічні
прагнення до миру, праця, краса та багатство рідної землі. Після здобуття
Україною незалежності синьо-жовтий прапор став Державним Прапором України,
одним з трьох символів країни, втіленням національної єдності, честі та
гідності, традицій державотворення, історії й сьогодення.
Синій, як море, як день, золотий —
З неба і сонця наш прапор ясний.
Рідний наш прапор високо несім!
Хай він, уславлений, квітне усім!
Гляньте, на ньому волошки цвітуть,
Гляньте, жита в ньому золото ллють.
З жита й волошок наш прапор ясний.
З неба і сонця, як день весняний.
(О. Олесь)
Державний
Прапор України затверджено Постановою Верховної Ради України від 28 січня 1992
р.
День
Державного Прапора України відзначається
щорічно 23 серпня. Встановлено
указом Президента України Л.
Кучми № 987/2004 «Про День
Державного Прапора України» від 23.08.2004. «…На вшанування багатовікової історії
українського державотворення, державної символіки незалежної України та з метою
виховання поваги громадян до державних символів України…» Цей указ
було доповнено Указом Президента України В.
Ющенка № 602/2009 «Про внесення змін до Указу Президента України від 23
серпня 2004 року N 987», яким було засновано підняття Прапора України у День
Державного Прапора України і під час інших державних свят та проведення
загальнодержавних заходів.
За
мателіалами: https://uk.wikipedia.org
Немає коментарів:
Дописати коментар